Якби не письменники
Знав би я світову географію?
Бо де твоя Ліма, Алехо?
Де та Колумбія, Ґабріеле-Ґарсіа?
Мучас Ґрасіас!
Вітання полковнику Буендіа.
Жак-Ів Кусто зазирав
У найтемніше нутро океану.
Багато хто може піти
І пірнути у воду.
Та не кожен спритник
Здатен пізнати
Глибини душі
Свого краю й народу.
Сенк ю, Марку!
За подорож по Міссісіпі.
Чарльзе, за Лондон – сенк.
Месьє Віктόре й Оноре, –
За місто на Сені, –
Ґратіт’юд е онор!
Безперешкодно отримую візи
В книгарні –
Амбасаді усіх країн.
Мить, і дивлюсь краєвиди гарні,
І як Чічен-Іца встає з руїн.
Мої диліжанси і пароплави,
повітряні кулі і літаки –
м'яка канапа.
А книга – паспорт,
валюта й дорожня мапа.
