Я завзятий мандрівник

Якби не письменники

Знав би я світову географію?

Бо де твоя Ліма, Алехо?

Де та Колумбія, Ґабріеле-Ґарсіа?

Мучас Ґрасіас!

Вітання полковнику Буендіа.

Жак-Ів Кусто зазирав

У найтемніше нутро океану.

Багато хто може піти

І пірнути у воду.

Та не кожен спритник

Здатен пізнати

Глибини душі

Свого краю й народу.

Сенк ю, Марку!

За подорож по Міссісіпі.

Чарльзе, за Лондон – сенк.

Месьє Віктόре й Оноре, –

За місто на Сені, –

Ґратіт’юд е онор!

Безперешкодно отримую візи

В книгарні –

Амбасаді усіх країн.

Мить, і дивлюсь краєвиди гарні,

І як Чічен-Іца встає з руїн.

Мої диліжанси і пароплави,

повітряні кулі і літаки –

м'яка канапа.

А книга – паспорт,

валюта й дорожня мапа.